Як лікувати уреаплазму?

Як лікувати уреаплазму?

Не кожній жінці, у якої в аналізах виявляється уреаплазма, необхідно лікувати уреаплазмоз. Справа в тому, що уреаплазма відноситься до умовно-патогенної флори. Це означає, що деякі мікроорганізми присутні в організмі здорової людини, не викликаючи при цьому захворювань. Свої патогенні якості вони виявляють тільки за певних умов.

Тому про уреаплазмозі йдеться тоді, коли під впливом будь-яких факторів, мікроорганізми активувалися, і зросла їх чисельність, що стало причиною виникнення запальних процесів в сечостатевій системі жінки або її статевих партнерів. Зараження уреаплазмами відбувається статевим шляхом, можливо також внутрішньоутробне інфікування і зараження плода в процесі пологів при проходженні через родові шляхи, в разі якщо мати інфікована. Не виключається і орально-генітальний шлях передачі інфекції.

Сприяти виникненню уреаплазмоза може безліч внутрішніх і зовнішніх факторів. До внутрішніх факторів слід віднести зниження імунітету жінки, загострення інших захворювань сечостатевої сфери (вагініт, сальпінгіт та ін), а також наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (гонорея,). Ризик зараження уреаплазмозом вище у жінок з великою кількістю статевих партнерів.

В даний час у багатьох жінок захворювання, що передаються статевим шляхом, у тому числі і уреаплазмоз, можуть тривалий час протікати безсимптомно. Жінки не відзначають ніяких порушень менструального циклу, болів у животі, у них можуть бути відсутні патологічні виділення з піхви. При зниженні імунного статусу, настанні вагітності та впливі безлічі зовнішніх факторів, захворювання може перестати бути безсимптомним, і тоді жінка починає помічати ознаки уреаплазмоза. Симптоми цього захворювання не дуже специфічні і схожі з проявами інших захворювань, що передаються статевим шляхом: Виділення з піхви, зазвичай прозорого кольору, без запаху.

Якщо виділення стали жовтуватими або жовто-зеленими, і у них з’явився неприємний запах, то це свідчить про початок запального процесу. Болі внизу живота, що більше нагадують різі, можуть свідчити про те, що уреаплазми викликали запальний процес в матці та її придатках.

При орально-генітальному шляхи зараження можлива поява симптомів (біль у горлі, поява гнійного нальоту на мигдалинах). Часті позиви до сечовипускання, під час якого з’являється відчуття печіння і біль у сечівнику.

Болі і дискомфорт в піхві під час і після статевого акту. Навіть якщо уреаплазмоз не турбує жінку і протікає безсимптомно, його необхідно лікувати, причому лікувати у фахівця, а не народними засобами. При несвоєчасному та неправильному лікуванні уреаплазмоз переходить в хронічну форму, яка важче піддається лікуванню. При хронізації процесу уреаплазми осідають на слизових оболонках статевих органів жінки і завжди готові до активації.

Періодично можуть виникати загострення уреаплазмоза, зазвичай пов’язані з простудними і запальними захворюваннями, стресами, важкими фізичними навантаженнями та іншими факторами. Можливо серйозне погіршення стану, супроводжуване, крім вищеописаних симптомів, підвищенням температури тіла і іншими проявами інтоксикаційного синдрому. Уреаплазмоз може стати причиною розвитку захворювань сечостатевої системи, таких як, сечокам’яна хвороба, і навіть артрит. Через розвиток спаєчних процесів в матці та її придатках у жінки може виникнути безплідність. Уреаплазмоз під час вагітності може стати причиною викидня, а також передчасних пологів.

Тому лікування уреаплазмоза проводиться і під час вагітності. Призначення лікування повинен здійснювати тільки лікар. Уреаплазмоз лікується за допомогою антибактеріальної терапії, причому вибір антибіотика, його дозування та схема прийому підбираються індивідуально для кожної жінки.

Зазвичай пероральний прийом антибактеріальних препаратів поєднується з їх місцевим застосуванням у вигляді вагінальних свічок або спринцювань. У комплексі з антибактеріальною терапією, необхідне застосування імуномодулюючих препаратів, а також еубіотиків, з метою попередження порушень у складі мікрофлори шлунково-кишкового тракту і піхви. Під час вагітності лікування уреаплазмоза зазвичай починають після 22 тижня. У середньому лікування захворювання займає не більше 2 тижнів.

Під час лікування рекомендується дотримання дієти, яка виключає смажені, гострі, солоні страви та алкоголь. Також слід утриматися від статевих контактів. Слід зазначити, що лікувати уреаплазмоз слід не тільки у жінки, але і у всіх її статевих партнерів.

Після закінчення курсу лікування жінці необхідно пройти контрольне обстеження. Профілактика уреаплазмоза полягає у використанні бар’єрних засобів контрацепції, особливо при випадкових статевих зв’язках, відмову від безладної статевого життя, а також необхідності проходження регулярних оглядів у гінеколога.

Як лікувати уреаплазму?

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!




Комментарии закрыты